top of page


                                     

   Компетентнісний підхід в освіті – це відповідь на вимоги часу. Динамічні зміни життя, постійне оновлення інформації зумовлюють потребу у членах суспільства, фахівцях, які здатні оперативно адаптуватися, навчатися протягом життя, неперервно розвиватися. Однією з найбільш актуальних проблем сучасної освіти виступає практичне формування компетентності учнів. 

    Мета навчання як компонент педагогічного процесу та як передбачений кінцевий результат навчання полягає у формуванні та розвитку особистості учня, розкритті його здібностей та талантів. В контексті освітніх реалій сьогодення ця мета може конкретизуватися як підготовка учнів до життя, розвиток їх інтелектуальних та творчих здібностей, опанування знаннями,  актуалізація умінь, востребуваних життям – уміння спілкуватися, контактувати з іншими людьми, у тому числі задля розв’язання  конкретних проблем, уміння опрацьовувати інформацію, гнучко реагувати на зміни в житті. Отже, мета навчання виступає нині як формування життєвої компетентності учнів. Збагачення змісту освіти, зокрема застосування розвивальних творчих вправ,  забезпечення зв’язку з життям, залучення особисто важливої для дитини інформації, задієння  її емоційної сфери, організація навчальної діяльності не тільки на рівні відтворення знань, умінь і навичок, але й на творчому рівні, має сприяти формуванню компетентності учнів.

   Центральним аспектом цього є розвиток творчого мислення школяра, зокрема під час роботи над розвивальними творчими вправами. Така робота задовольняє наступні вимоги:
-    реалізує пізнавальну потребу молодшого школяра, що ґрунтується на природних інстинктивних реакціях – «дослідницькій» та «ігровій», потребу у враженнях, спілкуванні, самореалізації та самоактуалізації;
-    втілює єдність змістового, почуттєво-емоційного та операціонального в пізнавальній діяльності;
-    відповідає основним критеріям: понятійності, самостійності, гнучкості, ігровій комбінаторності;
-    орієнтує не на результати, а на спосіб дії.

   Робота над розвивальними творчими вправами здійснюється поетапно засобами дослідницьких, ігрових творчо-прикладних дій, у ході яких відбувається розвиток та діалектичне поєднання операційного та образно-асоціативного видів мислення.

 Такі завдання складають систему, яка дає змогу сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності учнів та забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих. Треба пам’ятати, що творчі здібності забезпечують швидке набуття знань та умінь, закріплення та ефективне застосування їх на практиці. А це означає, що для розвитку творчих здібностей велике значення має розвиток психічних процесів – пам’яті, уваги, уяви тощо. Саме ці якості, за даними психологів, – основа для розвитку продуктивного мислення і творчих здібностей учнів.

    Розвивальні творчі вправи спрямовані на розвиток:
•    фонематичного слуху
•    мнемонічних процесів (пам’яті)
•    уваги
•    творчої уяви
•    мислення
•    мовлення
•    комунікативних здібностей

   Отже, розвивальні творчі вправи в початкових класах, при систематичному їх використанні і правильній організації, спонукають дитину до мовленнєвої діяльності; заохочують до роздумів, уважного ставлення до мовленого слова, виконання нестандартних завдань; розвивають інтерес до мовлення як навчального предмета; пробуджують віру у власні сили і творчі можливості.

Зведений перелік робіт
з підсумкової перевірки,
які проводяться
в 1-4 класах

Аналіз уроку - один  з   основних  інструментів    реалізації психолого - педагогічного аспекту внутрішкільного управління.

  Доповідь:

«Вміння вчитися як одна

із провідних компетентностей

   молодших школярів».

Компетентність
«уміння вчитися»
у молодших школярів.
 До уроку

 

 

 

 

Творчість вчителя – це творчість учнів.

Діти – барометр уроку.

                                                  С. М. Лисенкова

bottom of page